Як новий формат Ліги чемпіонів відкрив двері Європи для нових клубів

Протягом десятиліть у Лізі чемпіонів панував знайомий склад учасників. Реал Мадрид, Барселона, Баварія, Манчестер Юнайтед, Ювентус, Мілан та кілька інших гігантів з року в рік здавалися постійними акторами на європейській сцені. Потім УЄФА змінила формат турніру. Старий груповий етап зник, кількість команд зросла з 32 до 36, і Ліга чемпіонів перетворилася на одну велику лігову фазу.

Зміна була частково спрямована на створення більшої кількості матчів між елітними клубами. Але з’явився й інший, менш очевидний ефект: Ліга чемпіонів почала виглядати трохи менш звичною. Нові клуби з країн і міст, які рідко з’являлися у головній фазі турніру, раптом опинилися в поїздках до Мадрида, Мюнхена, Манчестера та Парижа.

Зміна була більшою, ніж просто скасування груп

З сезону 2024/25 Ліга чемпіонів розширилася з 32 до 36 команд. Замість восьми груп по чотири клуби кожен учасник потрапив до єдиної таблиці. Кожна команда грає з восьмома різними суперниками — чотири матчі вдома і чотири на виїзді. Вісім найкращих одразу проходять у плей-оф 1/8 фіналу, а команди з 9-го по 24-е місце виходять у стикові матчі.

Це звучить як зміна формату, але правила доступу теж змінилися. Одне з чотирьох додаткових місць дісталося п’ятому чемпіону країни через Шлях чемпіонів, два — клубам із асоціацій, чиї команди особливо добре виступали в Європі минулого сезону. Ще одне місце отримав клуб, який посів третє місце в асоціації, що посіла п’яте місце в рейтингу.

Інакше кажучи, УЄФА не просто додала чотири відомі клуби до турніру. Система створила додаткові шляхи до головної фази, і перші три сезони показали, що можуть дати ці шляхи.

2024/25: П’ять клубів раптово увійшли у новий світ

Перший сезон нового формату одразу приніс вражаючий список новачків. Астон Вілла, Болонья, Брест, Жирона та Слован Братислава дебютували у лізовій фазі Ліги чемпіонів.

Брест, можливо, був найяскравішим прикладом. Французький клуб ніколи раніше не грав у європейських турнірах, але раптом їхніми суперниками стали Реал Мадрид і Барселона. Домашні матчі вони проводили у Гінгані, бо їхній стадіон не відповідав вимогам УЄФА, що робило цю історію ще більш унікальною.

Брест не просто заповнювали таблицю. Вони фінішували на 18-му місці з 13 очками і вийшли у стикові матчі. У їхній кампанії була перемога 1:0 над ПСВ Ейндговен і пам’ятна домашня зустріч із Реалом Мадрид.

Жирона: від несподіванки до клубу Ліги чемпіонів

Жирона запропонувала зовсім іншу історію. Після третього місця в Ла Лізі 2023/24 каталонський клуб уперше потрапив до еліти Європи. Їхнім суперникам у лізовій фазі стали Парі Сен-Жермен, Ліверпуль, Мілан і Арсенал.

Одна з найпам’ятніших ночей Жирони була проти Ліверпуля. Гості виграли 1:0 на Монтиліві завдяки пенальті Мохамеда Салаха, але значення матчу виходило за межі результату. Клуб, який більшість сучасної історії провів поза іспанською елітою, тепер приймав один із найбільших англійських клубів у найпрестижнішому європейському турнірі.

Астон Вілла повернула старого гіганта

Історія Астон Вілли була трохи іншою. Клуб уже вигравав Кубок європейських чемпіонів у 1982 році, але минуло понад три десятиліття відтоді, як Вілла востаннє з’являлася у найвищому європейському турнірі. Їхнє повернення одразу принесло один із найпам’ятніших результатів першої лізової фази.

Вілла перемогла Баварію 1:0 на Вілла Парк, а Джон Дуран забив пізній гол. Це було більше, ніж відомий результат. Це ідеальна ілюстрація того, що може дати розширена лігова фаза: клуб, що повертається, отримує негайну можливість перевірити себе проти одного з традиційних європейських гігантів.

Слован Братислава вивів найбільшу сцену до Словаччини

Слован Братислава став першим словацьким клубом, який досяг лізової фази Ліги чемпіонів за новою системою. У їхньому розкладі був Манчестер Сіті, і різниця в ресурсах була очевидною, коли Сіті виграв 4:0.

Але важливо не те, що Слован програв. Важливо, що понад 22 000 вболівальників змогли подивитися матч Ліги чемпіонів проти Манчестер Сіті у Братиславі. Для прихильників клубів поза традиційними фінансовими центрами Європи це саме те, що має робити відкрита континентальна ліга.

2025/26: Карта знову розширилася

Другий сезон зробив цю тенденцію ще більш помітною. Чотири клуби дебютували у лізовій фазі: норвезький Бодьо/Глімт, казахський Кайрат Алмати, кіпрський Пафос і бельгійський Юніон Сен-Жіллуаз.

Ці клуби — не просто нові назви. Вони представляють дуже різні футбольні культури та географічні реалії. Кайрат приїхав з Алмати — найсхіднішого міста, яке на той час коли-небудь відправляло клуб у Лігу чемпіонів. Бодьо/Глімт — з міста за Полярним колом. Пафос представляв Кіпр, а Юніон Сен-Жіллуаз повернув бельгійський футбол у центр уваги після тривалої відсутності в турнірі.

Бодьо/Глімт став, можливо, найцікавішим прикладом. Норвезький клуб виграв свій перший національний титул лише у 2020 році, але за кілька років уже приймав Манчестер Сіті в Лізі чемпіонів. Злет клубу показав, що сильна спортивна модель може перетворити клуб із відносно невеликого футбольного ринку на європейську сенсацію.

Кайрат зробив Лігу чемпіонів справді континентальною

Поява Кайрату Алмати була особливо символічною. Алмати — за тисячі кілометрів від традиційних футбольних центрів Західної Європи, і участь Кайрату створила одну з найдовших подорожей у сучасних змаганнях УЄФА.

Потім прийшов Реал Мадрид. Кайрат приймав 15-разового чемпіона Європи, і Кіліан Мбаппе оформив хет-трик у перемозі мадридців 5:0. На полі різниця була очевидною. Поза ним — вражаючим було те, що клуб із Казахстану ділив поле Ліги чемпіонів із найбільшим клубом європейського футболу.

І тоді був Пафос

Пафос, можливо, створив найчарівніший варіант цієї історії. Заснований лише у 2014 році, кіпрський клуб уперше вийшов у лізову фазу Ліги чемпіонів у сезоні 2025/26, пройшовши кваліфікацію.

Перший домашній матч лізової фази вони провели проти Баварії. Гаррі Кейн забив двічі, і Баварія виграла 5:1, але Пафос усе одно отримав досвід, який кілька років тому здавався б надзвичайним: футбол Ліги чемпіонів проти одного з найуспішніших німецьких клубів.

Третій сезон приніс ще один сюрприз

Лізова фаза 2026/27 продовжує ту саму тенденцію. Три клуби — Комо, Сабах і Вікінг — дебютують у лізовій фазі турніру.

Шлях Вікінга був настільки драматичним, що заслуговує окремої історії. Норвезький клуб відігрався з двох голів у матчі-відповіді плей-оф проти Динамо Загреб, зігравши внічию 2:2 на виїзді і зберігаючи мрію про історичну кваліфікацію. Їхній прихід дає Норвегії двох представників у лізовій фазі разом із Бодьо/Глімтом.

Комо — можливо, найкращий приклад

Історія Комо майже занадто ідеальна для цієї статті. У 2017 році клуб грав у Серії D після банкрутства. До 2024 року він повернувся до Серії А. У 2026 році Комо посів четверте місце в Італії і вперше в історії кваліфікувався до Ліги чемпіонів.

Зараз команда Сеска Фабрегаса готується до матчів проти РБ Лейпциг, Манчестер Юнайтед, АЕК Афіни та Парі Сен-Жермен на історичному стадіоні Джузеппе Сінігалья на березі озера Комо.

Ця подорож краще за будь-який регламент відображає важливу суть нової Ліги чемпіонів. Клуб може впасти до четвертого дивізіону, відновитися, повернутися до вищого дивізіону і зрештою приймати ПСЖ у найбільшому клубному турнірі Європи.

Цифри розповідають історію

Отже, за перші три сезони нового формату в лізовій фазі дебютували 12 різних клубів. Це невеликий, але важливий знак того, що Ліга чемпіонів уже не така передбачувана щодо того, хто отримує запрошення на свято.

Це не лише про додаткові чотири місця

Було б надто спрощено сказати, що УЄФА додала чотири місця, і раптом з’явилися менші клуби. Більшість із цих команд все одно мусили здобути кваліфікацію через внутрішні виступи і, у багатьох випадках, складні кваліфікаційні раунди.

Зміни торкнулися загальної екосистеми. Збільшилася кількість місць у лізовій фазі, з’явилася п’ята позиція Шляху чемпіонів, європейські рейтингові місця, а формат гарантує зустрічі клубів із різних кошиків посіву. Результат — більше можливостей для незвичних історій потрапити до основного турніру.

Ліговий етап також змінює, кого бачать

Старий груповий етап давав кожному клубу шість матчів проти трьох суперників. Нова система дає кожній команді вісім матчів проти восьми різних клубів. Це створює більше можливостей для новачка зіграти з гігантом — і для гіганта відвідати місто, яке раніше ніколи не приймало його.

Ця різниця має значення і комерційно, і культурно. Один матч проти Реала чи Манчестер Сіті може показати незнайомий клуб мільйонам глядачів. Гравці, відомі раніше переважно внутрішній аудиторії, раптом порівнюються з найкращими в Європі.

Іноді новачки справді мають значення

Найцікавіше, що ці клуби не були лише пасивними учасниками. Астон Вілла посіла восьме місце в першій лізовій фазі і одразу вийшла в 1/8 фіналу. Брест дійшов до стикових матчів. У 2025/26 Бодьо/Глімт здійснив надзвичайний прорив, який вивів їх у плей-оф.

Це змінює уявлення про те, ким може бути дебютант. Новий клуб уже не обов’язково існує лише для того, щоб подарувати гігантам шість передбачуваних очок. Формат з єдиною таблицею робить кожен результат видимим у загальному рейтингу.

Сенсації стають ціннішими

Відома перемога новачка тепер має наслідки, що виходять за межі однієї групи. Перемога над фаворитом може підняти клуб на кілька позицій у загальній таблиці, покращити шанси на вихід у стикові матчі і потенційно змінити майбутнє жеребкування.

Це створює корисну психологічну зміну. Менші клуби розуміють, що вони не просто намагаються посісти третє місце в групі після двох гігантів. Вони можуть дивитися на всю таблицю і вірити, що сильна серія з восьми матчів може віднести їх значно далі.

Є й фінансовий ефект

Ліга чемпіонів залишається фінансово нерівною, і новачки все ще працюють із значно меншими ресурсами, ніж Реал Мадрид, Манчестер Сіті чи Баварія. Але кваліфікація може змінити фінанси клубу.

Європейські доходи можуть підтримати кращу інфраструктуру, сильніші склади, покращені академії та більшу комерційну видимість. Однак існує ризик, що клуби можуть стати залежними від повторної кваліфікації. Один яскравий сезон у Лізі чемпіонів не гарантує стійку європейську потугу.

Більша зміна може бути в тому, що молоді гравці бачать як можливе

Існує також менш очевидний наслідок. Для молодого гравця в клубі на кшталт Бреста, Жирони, Слована Братислава, Бодьо/Глімта, Пафоса чи Комо шлях до футболу Ліги чемпіонів раптом виглядає менш теоретичним.

Гравцю не обов’язково переходити до традиційного суперклубу у 18 чи 19 років, щоб відчути цей турнір. Сильний внутрішній сезон тепер може вивести його клуб на ту саму сцену. Це може зробити менші клуби привабливішими для амбітних молодих гравців і потенційно покращити якість їхнього підбору.

Ліга чемпіонів усе ще закритий клуб — просто трохи більший

Було б помилкою романтизувати цю зміну. Найсильніші ліги все ще домінують у турнірі, фінансовий розрив залишається величезним, і найсильніші клуби все ще є беззаперечними фаворитами на перемогу.

Наприклад, у лізовій фазі 2026/27 є п’ять англійських клубів, п’ять іспанських і по чотири з Італії та Німеччини. Економічна ієрархія європейського футболу не зникла.

Але краї межі цієї ієрархії стали цікавішими. Комо може грати з ПСЖ. Сабах може зустрітися з Арсеналом. Вікінг може мріяти про потрапляння до тієї ж таблиці, що й Реал Мадрид. Це було б набагато рідкіснішим явищем за старої структури.

Що буде далі?

Найцікавіше питання — чи залишаться ці появи поодинокими історіями, чи стануть початком чогось більшого. Чи зможе Комо перетворити доходи від Ліги чемпіонів на довгостроковий проєкт у Серії А? Чи стане Бодьо/Глімт регулярним європейським учасником? Чи зможуть Пафос або Кайрат наростити коефіцієнт, щоб повертатися? Чи зробить прорив ще один клуб із меншої асоціації?

Відповідь визначить, чи справді новий формат розширив європейський футбол, чи просто додав кілька яскравих історій навколо тієї ж групи суперклубів.

FAQ